«Шобло україноненависників взялося підривати національні основи держави»…

До чого призведе пропаганда ЛГБТ в Україні?

Напередодні на сайті державної наукової установи Інститут модернізації освіти з’явилися висновки «антидискримінаційної експертизи» щодо шкільних підручників. Проаналізувавши 32 проекти посібників, Урядові «експерти» з’ясували, що, мовляв, більшість дітей в Україні не можуть знайти в них ні віддзеркалення себе, ні віддзеркалення своїх рідних, ні тих особливих обставин, в яких вони живуть.

Так, наприклад, підручник із математики «фахівці» просто рознесли, заявивши, що писати про те, що мама готує салат із певної кількості овочів, а у тата в майстерні є певна кількість полиць, – неприпустимо.

Вислів «Здоров’я дитини — багатство родини», використаний у «Букварі», назвали «дискримінаційним щодо інвалідів».

Шокувало «фахівців» і «кричущо дискримінаційне» слово «батьки», яке вони вирішили замінити на «рідні».

Фразу «Добрий гість – дому радість», знову-таки із «Букваря», розкритикували через те, що у ній нібито використана «дискримінаційна мова», і взагалі, «значення цього вислову дуже неоднозначне і може бути образливим для конкретних людей чи конкретних життєвих обставин».

У словах про те, що «мама завжди поряд з тобою, завжди дбає про тебе. Вона радіє твоїм успіхам, жаліє тебе, коли ти хворієш. А чи часто ти виявляєш свою любов до неї? Як радіє мама, коли чує слова вдячності і любові! Бережи маму!», автори експертизи вбачають «дискримінацію за сімейним станом».

Загалом у понад 30 українських підручниках «експерти» Міносвіти знайшли ще сотні «порушень» такого типу. Та чи не найбільше шокувало українське суспільство зауваження щодо епітета «солов’їна», використаного як означення української мови. Його освітяни назвали «дискримінацією за етнічною ознакою»…

Коментуючи ці «висновки антидискримінаційної експертизи», декан факультету психології Київського інституту бізнесу та технологій Людмила Гридковець зазначила, що їх, ймовірно, писали «не дуже здорові люди».

«Я ніколи не лаюсь, але це п-ць… Називається, зупиніться, я зійду. Мовчати не можна. Бо з такими «експертами»капець буде нашим дітям і майбутньому України», – обурилася освітянка.

Разом з тим, кандидат педагогічних наук, декан факультету природничо-географічної освіти та екології Національного педагогічного університету імені Драгоманова Ганна Турчинова назвала зауваження міністерських «експертів» «гомодиктатурою» і «мракобєсієм».

«Проаналізувавши цю експертну раду, піймала себе на думці, що зараз в експерти йдуть усі кому не лінь. Тут ви побачите і лаборантів (правда, невідомо навіть, якої кафедри), і вчителів якогось гендерного інформаційно-аналітичного центру «Крона» (що це за центр?), і асистентку факультету соціології, і благодійну організацію «Мережа» (знов питання: що це?), і координатора від «Амнесті Інтернешнл», і завідувача бібліотеки. В мене питання : хто ці люди? Чому вони мають право проводити рецензування підручників? Чому взагалі підручники мають проходити незрозумілу гендерну експертизу? Хто обирав цих людей і за яким принципом це здійснювалось?» – написала Турчинова.

Пояснити мету цієї, очевидно, недолугої «антидискримінаційної експертизи» «Вголос» попросив доктора філологічних наук Ірину Фаріон, дитячу письменницю Ларису Ніцой та директора інституту української мови НАН України Павла Гриценка.

Ірина Фаріон:

Мета тут одна – знищення мілітарного духу українців.

По-перше, що таке родина? Це батько-захисник, месник, людина зі зброєю у руках і мама – берегиня роду. Це чітко виписані українські ролі, які давали нам можливість зберігати свою тожсамість упродовж століть, хоч ми не мали держави. Натомість ми мали родину, де завжди працювали оці абсолютно природно мотивовані цінності, коли чоловік – це воїн, який стріляє, а жінка – та, яка формує національний світогляд дитини через книжку. Звідси можу згадати грецьке прислів’я: «Жінка, яка народжує хлопчика, народжує громадянина. Жінка, яка народжує дівчинку, народжує націю». Саме тому теперішня влада вирішила забрати негайно ці ролі, які дають можливість зберігати українську тожсамість, чи, як тепер це кажуть, ідентичність (хоч ідентичність – це ширше, ніж національна самобутність).

Другий контекст проблеми – мова. Без мови немає нації. Цього не розуміють тільки ідіоти. Натомість ті, хто зараз на чолі держави, добре все усвідомлюють, тому їхнє вістря і спрямоване проти мови. Вони намагаються показати адекватними свої «висновки», заявляючи, що, мовляв, у країні є багато дітей без батьків, тому ми відтепер казатимемо не «мама і тато», а «рідний-1 і рідний-2». Це не витримує ані найменшої критики тому, що завжди будуть просто матері-зозулі і просто чоловіки-запліднювачі. Вони завжди є і становлять у суспільстві абсолютно малий відсоток. І це ні на що не має впливати. Хіба на те, щоб ми максимально укріплювали свої національні цінності.

«Трендом» так званої «гендерної рівності» підриваються національні основи держави»

Тому оцим «трендом» так званої «гендерної рівності» підриваються національні основи держави. І робиться це цілеспрямовано, послідовно, через великі гроші лівацько-марксистського фонду Бьолля. У совєцькі часи це робилося через інтернаціоналізм і через створення єдиної «общності», яка називалася совєцький народ. Тепер твориться глобалістичне місиво, а до нього додається повне руйнування природних статей чоловіка і жінки. Тому це ще набагато небезпечніше, ніж те, що ми пережили у радянські часи.

Мене не дивує навіть те, що породжують це львів’яни – Хобзей, Гриневич, Рошкевич, Кубів, Подоляк, Гопко, Березюк… Насправді, це люди з комуністичним способом мислення. Вони просто усіма силами намагаються знівелювати національні ознаки українців.

Звідси і знищення вищої школи міністеркою Гриневич, яка у закон про вищу школу внесла пункт про право тестуватися мовами національних меншин. Отак триває послідовне, системне знищення царин людського життя, які є природними і націєцентричними. Нічого дивного. Це закономірна реалізація їхньої політики. Вони реально в це вірують. Це їхні принципи. Та ще й за це вони отримують божевільні кошти.

«У цю експертну комісію входять люди, які в часи Табачника знищували історію України»

Ще я звернула увагу, що в цю експертну комісію входить Галина Єрко, яка в часи Табачника змінювала шкільні програми з історії разом із Зайцевою із Луганська, яка очолювала УЦОЯО і була заступницею Табачника. Разом з тим, зараз у Міносвіти департамент з питань середньої освіти очолює Кононенко, який так само при Табачнику знищував історію України.

Натомість Лілія Гриневич перевершила Табачника! Вона не просто знищила програми – вона злила їх в одне глобалістичне місиво. Тепер ми матимемо суцільну кашу в головах дітей. Це робиться для того, аби не прив’язувати дитину до родинних цінностей, для того, щоб батьки не були для неї авторитетом. Школа авторитетом не буде, це зрозуміло, при такому Міносвіти вона буде від себе лише відштовхувати. Отже, дитина шукатиме лише поживи і підтримки у себе вдома. То що ж – треба здискредитувати сім’ю! Треба сказати, що нема тата з поличками у гаражі, нема мами, яка хоче зварити тобі смачний борщик, а є просто якесь місиво, яким можна керувати. Може, ми скоро якийсь закон про права дитини ухвалимо, де дитина в 5 років скаржитиметься на своїх батьків? Це загальна політика глобалізації на знищення національних цінностей.

Чому це відбувається з Україною? Тому що ці істоти під час Майдану реально побачили українських пасіонаріїв. Тих пасіонаріїв, які хочуть мати національну державу. Не тих, що йдуть у Європу, а тих, що мають у руках компас і знають, що вони – осердя Європи. І їхня місія полягає в тому, аби повернути Європу до її традиційних цінностей, до нормальних, не гендерних, а емансипованих взаємин між чоловіком і жінкою. Бо емансипація і гендер у теперішньому варіанті Бьолля між собою не мають нічого спільного.

«Наша мова – це кулі, це набої, це зброя, якою треба стріляти, вбивати і знищувати!»

Тому вони роблять це влітку, в пору, коли люди злегка приспані. І вони робитимуть це далі. Це плата виборцеві за вибір. За страшний вибір вони мають платити своїм найдорожчим – дітьми. Звісно, що ми це переживемо. Звісно, що ми всі тепер говоритимемо, що наша мова солов’їна. Хоч я завжди виступала проти цього, бо наша мова – це кулі, це патрони, це зброя, якою треба стріляти, вбивати і знищувати, створювати за її допомогою нестерпні умови для існування тих, які не вміють нею послуговуватися на наших з вами теренах. Це лише збурить українське суспільство і призведе до позитивних речей, до консолідації родини, до повернення до родинного джерела, до усвідомлення найважливішого – дитини в родині і взаємин між чоловіком і жінкою. Якщо ви народили дитину – якого чорта потрібна няня? Ви зозулі? Ви не можете три роки з дитиною посидіти, ви не можете хоч рік її вибавити? Це те, що пропонує Гройсман, якась там няня за зменшену оплату… Та суть абсолютно не в тому! Є період у житті людини, коли треба віддати себе чомусь. Є період, коли треба віддати себе максимально дисертації, є період, коли треба максимально віддати себе дитині, а є період, коли треба максимально віддати себе своїм святим батькам. А вони це хочуть знищити. Вони хочуть знищити природність життя людини. Це неможливо.

«Може, суспільство нарешті зрозуміє, кого було приведено до влади у 2014-му – ціле шобло україноненависників»

Це зазнає повного абсолютного краху. Отримає тільки зворотну реакцію. І ми можемо їм за це тільки подякувати. Якщо для когось ці люди були ще не до кінця збагненні, то, можливо, це відкриє їм істину: кого було приведено до влади у 2014 році, що таке «Народний фронт» – ціле шобло україноненависників, на яке українське суспільство купилося.

Лариса Ніцой:

Міносвіти давно злило і продовжує зливати національний компонент нашої освіти. Вони будують українську освіту безликою, запозиченою з якихось інших країн, яка не ґрунтується на основі наших традицій, на базі нашої мови та нашої історії. Вони заводять білінгвальність, намагаючись розмити компонент мови. Тому й не дивно, що роблять отакі заяви про «дискримінаційність» називання української мови солов’їною.

Що ж стосується гендеру, то справді. У теперішньому глобалізованому світі розмивається поняття між «жіночими» сімейними обов’язками і «чоловічими». Якщо раніше винятково жінки займалися сімейним добробутом, а чоловіки заробляли на життя, то тепер це поєднується, чоловіки беруть активну участь у веденні домашнього господарства та вихованні дітей. Це нормально, тому і картинки у книжках могли б змінюватись. Але…

Дівчатка мають залишатися дівчатками і не мають бути схожими на «воно», а хлопчики, відповідно, мають залишалися хлопчиками. Має бути чіткий розподіл між мужністю, чоловічою ознакою, і ніжністю та тендітністю, які повинні бути притаманними жінкам.

«Влада змінює одного «старшого брата» на іншого і продовжує зливати національний компонент нашої освіти»

Повинна бути межа, поєднання розумного задля того, щоб лишити чоловіків чоловіками, жінок жінками, але наблизити це до реалій у розподілі обов’язків домашнього господарства.

Влада не живе своїм, не має свого стержня, дивиться кудись у бік, на Захід чи на Схід, змінює одного старшого брата на іншого і йде за віянням інших світоглядних позицій, а не утверджує наші українські. А нам треба будувати нашу українську Україну! У наших традиціях, на нашій історії та звичаях. Вони у нас, до речі, такі, що інші країни можуть позаздрити. На жаль, теперішня влада цього не відчуває і бере приклад з чужих культур.

Павло Гриценко:

Яка тут дискримінація? В чому? Коли мову називають солов’їною, калиновою, чи ще якоюсь? Це просто оцінка носіями мови цієї своєї мови. Що тут дискримінує? Так само «вєлікій могучій рускій язик» по всіх школах України висвітлює уривок із твору Тургенєва: «любі, цені і знай велікій могучій рускій язик». Так само поляки називають свою мову великою. Це їхня оцінка. І не треба на цьому зациклюватися. Не треба переводити усю енергію, яка має бути використана для пізнання мови, на боротьбу із епітетами.

І на загал: що це взагалі за постановка питання, забороняти називати так чи інакше? Кого це ображає? Чию гідність? Це не висновки експертів, а якісь чергові провокації. Можна отим «експертам» закинути одне тільки: вони мають думати про моделі глибшого пізнання і вкорінення української мови як державної! А що ж відбувається зараз? Можливо, ми таки замало говоримо про солов’їність і красу української мови? Тому я солідарний з тими, хто не приймає таких висновків, бо вони дискримінують українськість, українську ідею і українську мову в цілому.

«Ті висновки треба викинути у смітник, бо вони антиукраїнські, антинаукові і антиконституційні»

Мотив один: обниження ролі і сили впливу української мови. Це антиукраїнські дії. Замість того, щоб показувати велич і красу, розробляти моделі пізнання цієї краси для дітей, вони навпаки – роблять все, щоб відштовхнути від цієї мови. А теперішнє нав’язування громаді оцієї дискусії — заява про те, що, мовляв, щось із цією мовою негаразд… Якщо ж ми постійно про неї дискутуємо. Нас постійно змушують обороняти нашу мову, а ми маємо не обороняти, а втілювати її у життя, розпросторювати. Натомість нас змушують займатися тільки тим, щоб відбиватися від тих чи інших нападів на українську мову. Отак і досягається реалізація тактики на обниження нашої мови.

Ті висновки треба викинути у смітник, бо вони антинаукові, антиконституційні, тому що Конституція стверджує пріоритетність української мови, а вони шукають шляхи, аби цю пріоритетність обнизити.

Яна Федюра, «Вголос»

http://vgolos.com.ua/articles/shoblo_ukrainonenavysnykiv_vzyalosya_pidryvaty_natsionalni_osnovy_derzhavy_320532.html

1902180303 (1)

 

Поділитися