Чому в Україні не так, як у Польщі чи Словаччині…

http://una-unso.com/novyny/avtorom-taemnoi-popravky-do-byudzhetu-2016-sho-stavyt-hrest-na-bezvizovomu-rezhymi-does.html

Його визнавали «найкращим міністром фінансів світу». Він працював у чотирьох урядах Словаччини і за відносно короткий час привів країну в «зону євро».

– Україна є однією з країн, яка не використовує свій потенціал. Цей потенціал величезний. Наприклад, у 1992 році Deutsche Bank робив аналіз і порівнював колишні «республіки СРСР», оцінюючи, які з них мають шанси швидкого зростання і бути успішними. І Україна, згідно з цим дослідженням, була на першому місці серед пострадянських країн. Вона мала кращі шанси, ніж країни Балтії, наприклад. Проте цим своїм потенціалом Україна не скористалася. Чому? Тому що не провела реформи і не було інтеграції в ЄС. Ті країни, які провели реформи й інтегрувалися в ЄС (це пов’язані процеси: щоб вступити в ЄС, треба реформувати країну), наприклад, середньоєвропейські й країни Балтії,– вони зараз уже на значно вищому рівні.

Щодо купівельної спроможності населення, то в Словаччині вона в понад 4 рази вища, але номінально (у доларах) – це в 7 разів більше на душу населення, аніж в Україні.

Тож, розумієте, це результат нереалізованого потенціалу. Щодо індустріального розвитку, то Україна 27 років тому була індустріально розвиненішою, аніж Словаччина. Україна ж будувала літаки й ракети. Словаччина – ні. А тепер через відсутність реформ Україна переважно експортує зерно, сталь, сировину, а Словаччина – надсучасну продукцію машинобудування і автівки.

– Пане Міклош, Ви кажете, що не бачите різниці в людях, у людському потенціалі, а як щодо так званої політичної еліти? Яка роль влади в реалізації потенціалу країни?

Так звані «червоні директори» – директори великих державних радянських підприємств, використали  безлад і через зловживання своїм становищем створили фактично свій приватний бізнес на колишніх державних підприємствах. Тобто по суті вкрали їх…

Завдяки цьому ці люди стали надзвичайно впливовими і дуже швидко заможними. А потім ці заможні люди, ці олігархи, які стали багатими, зловживаючи своєю економічною і політичною владою, почали опиратися будь-яким реформам.

Чому? Та тому, що в цьому нереформованому середовищі, в цих умовах вони дуже добре використовують весь потенціал країни у своїх власних інтересах – для себе, але супроти країни й людей.

І це одна з причин, чому в Україні так складно проводити реформи, складніше, ніж, наприклад, це було в Словаччині. В Україні є люди, впливові й багаті, які просто не хочуть якихось змін на краще, бо вони й стали багатими завдяки тому, що заблокували реформи.

– А що ж із боротьбою з корупцією?

Але є ще дві сфери, де величезна корупція – це державні підприємства і контрабанда на митниці. Там треба ще дуже багато всього зробити.

Відсутній прогрес і в сфері покарання за корупційні дії, і в сфері реалізації верховенства права. Хоч Україна отримала і новий Верховний суд, і Антикорупційний суд, і НАБУ вже працює, але цього недостатньо. Тому що у всій прокуратурі, СБУ і в поліції ще достатнього прогресу немає.

https://www.radiosvoboda.org/a/29494651.html

20.09.2018.

1530004743_es

 

Поділитися