• Home »
  • Корисно знати »
  • ВСЕУКРАЇНСЬКА ХОДА НА ЗАХИСТ СІМ’Ї ТА ДІТЕЙ від ГОМОСЕКСУАЛІЗМУ, ОДНОСТАТЕВИХ ШЛЮБІВ та АБОРТІВ

ВСЕУКРАЇНСЬКА ХОДА НА ЗАХИСТ СІМ’Ї ТА ДІТЕЙ від ГОМОСЕКСУАЛІЗМУ, ОДНОСТАТЕВИХ ШЛЮБІВ та АБОРТІВ

3  червня у Києві, відбулася  Всеукраїнська хода організована Всеукраїнською Радою Церков та Релігійних Організацій (ВРЦРО) на захист сім’ї  та дітей. Акція пройшла з нагоди Міжнародного дня захисту дітей, який щорічно відзначається 1 червні.  З відкритого звернення ВРЦРО: «У останні часи поняття інституту сім’ї як ніколи піддається негативному впливу. За допомогою пропаганди та медіа засобів українському суспільству нав’язуються у якості норми життя неприродні одностатеві стосунки чи аморальний стиль життя. Одною з основних загроз розвитку здорової родини в Україні є намагання нав’язати гомосексуалізм та одностатеві шлюби як норму. Дехто намагається переконати суспільство, що одностатева сексуальність є вродженим варіантом норми, нав’язуючи людині на законодавчому рівні нові шкідливі ідеології та абсурдні типи тотожності, тобто ідеологію “ґендеру”».

І ще, там же:  «Величезною проблемою в Україні на сьогоднішній день є аборти. Діти – це спадщина Господня, вони мають право на життя з моменту зачаття, а тому дітовбивство є гріхом перед Богом. Заповідь «Не вбивай!» має відношення як до народжених, так і до ненароджених дітей. Людське життя – священне і недоторкане, оскільки походить від Бога і Йому єдиному належить.»  Організатори акції,  представники  християнських конфесій, на своїй прес-конференції яка відбулася у Києві 31 травня, напередодні ходи, сподівалися на те, що до заходу приєднаються мусульмани та юдеї. Адже вони сповідають ті ж самі традиційні сімейні цінності…

Пастор Ігор Бандура, перший заступник голови Всеукраїнського Союзу Церков євангельських християн-баптистів, представник Головуючого у ВРЦРО, заявив на прес-конференції, що хода організовується «не просто так», а для дієвого захисту традиційної родини. «Якби не існувало реальної загрози традиційному шлюбу і сім’ї – ми би не проводили цей захід». Тим більше сьогодні, коли Україна знаходиться у стані війни із своїм стратегічним ворогом. Населення  країни стрімко старіє. Молодим, активним людям репродуктивного віку відкрито шлях на Захід. І багато хто з них скористається  невдовзі цією можливістю. Вже сьогодні у Польщі кажуть,  що українські студенти врятували польську систему вищої освіти. Там відверто покладають надії на те,  що українські робітники і інтелектуали, отримавши тут роботу за достойну платню,  врятують Польщу. Самі поляки стрімко їдуть на Захід у пошуках більш високих заробітків та більш продуктивної праці.

З іншого боку молоді голландці, французи, англійці, німці емігрують зі своїх країн до англосаксонських  країн-фортець – Австралії, Канади, Нової Зеландії. Навіть із благодатної Німеччини, до якої намагаються сьогодні потрапити представники усіх рас та релігій, щорічно їде понад 150 000  молодих німців… Щороку Канада, Австралія і Нова Зеландія приймають  біля мільйону освічених  європейських трудових міґрантів і роблять все можливе, аби полегшити їх в’їзд до своїх країн!  Їдуть, як правило, найталановитіші, високопрофесійні фахівці. Уявляєте які можливості у тій же Німеччині, не кажучи вже про вищеназвані країни, відкриються перед українською молоддю, що опанує німецьку або англійську? Естонія, Латвія та Литва вже  вповні  пізнали це…

«Оптимісти» кажуть, що  кордони на Захід перед нами закриті і «безвіз» не дає право на працю.  Це смішно. Навіть при «закритих» кордонах трудова міграція з України зростає високими темпами! Що ж станеться  коли «двері»,  хай ледве, але відкриються  і про отримання робочої візи можна буде домовлятися під час «туристичного» вояжу?

Нам час згадати слова Ясіра Арафата: «Наша головна зброя – матка нашої жінки». У нас –  навпаки. Хоча ще в середині минулого сторіччя, не кажучи вже за його початок, українці могли сказати це і про себе. Бездержавність, атеїзм, совдепія зробили свою справу… Маємо стрімку депопуляцію етносу. Нам варто пригадати уроки минулого та уважніше вивчити досвід наших найближчих сусідів до яких ми так масово емігруємо. Так у 1484 році  римський папа оголосив, що обмеження народжуваності буде каратися.  У Європі повитухи, що знали методи контрацепції та могли переривати  вагітність були жорстко поставлені поза законом. Сьогодні, щось подібне до цього існує на Мальті та у Польщі. І тут треба пригадати, що в результаті  вжитих тоді папою надзвичайних заходів  у європейських сім’ях з’явилося багато хлопчиків, які невдовзі відкрили та опанували Новий Світ.

Організатори ходи також зауважують, що на тлі цих проблем актуальності набуває й питання сирітства: «…десятки тисяч дітей в Україні втратили батьків чи були покинуті ними, ще сотні тисяч потерпають від насилля та жорстокого поводження і потребують невідкладної допомоги. Ми маємо спільними зусиллями розвивати в нашому суспільстві культуру усиновлення і підтримки сімейних форм виховання…». Зрозуміло, що останнє може виконати лише традиційна сім’я яка сьогодні в Україні сама потребує захисту.
Інакше відома сентенція про те, що діти наше майбутнє може набрати й негативного змісту…

10.06.2017                                                       О. К.

07797685f7de7455513146646e58d629_i-2

Поділитися