МОСКОВСЬКА АГЕНТУРА В УКРАЇНІ: МЕДВЕДЧУК – ДРУГИЙ ПРИХІД ДО ВЛАДИ…

«Нє раздабить надьожнай слави, пакуда кровь  нє пралілась»

Жодне більш-менш варте уваги явище не може раптом виникнути з нічого. Так і вплив Росії на Україну. Москва з самого початку української незалежності не залишала надії повернути Київ під свій жорсткий контроль. Для вирішення цього завдання було зроблено все, щоб створити на нашій території проросійські організації, завербувати своїх адептів серед українських політиків і чиновників, впровадити свою агентуру в українські міністерства і відомства. В першу чергу в ті з них, які мають відношення до забезпечення національної безпеки. І немає різниці, хто президент. Це перманентний процес. Він був, є і завжди буде. Так працюють у всьому світі. Просто успішність реалізації російського проекту залежить від активності протидії йому з української сторони.

При Януковичі процес російського контролю на Україні досяг апогею, коли до керівництва держави прийшли не тільки проросійські адепти, а й люди з російськими паспортами. З боку української влади не було протидії,  навпаки, було активне сприяння процесу формування відразу декількох п’ятих колон, що діють в інтересах північної сусідки. А якщо до цього додати масштаби проникнення російського капіталу в українську економіку і банківську сферу – можна говорити про повзучу колонізації формально незалежної держави.

На превеликий жаль, цього процесу було надано настільки сильний імпульс, що ми будемо відчувати його вплив ще досить тривалий час. Розгойданий маятник не можна відразу зупинити в точці стояння. Буде потрібно час і надзвичайні зусиля усього суспільства, а не тільки спецслужб, щоб мінімізувати вплив цього негативного явища на українське політичне поле. Коли вам твердять, що в Україні багато років діє потужна російська п’ята колона – це не просто розмови. У нас величезна діра в усіх відомствах, в тому числі відповідають за безпеку держави. І після 2014 року кремлівська агентура нікуди з України не поділася, як і раніше сидить у всіх ключових відомствах.

Поясніть, за яким принципом багато фахівців, в тому числі з Адміністрації Президента, потрапили під люстрацію, а, наприклад, Льовочкін, Шуфрич, Бойко – ні ?! Але ж вони до сих пір мають доступ до важливої державної інформації. Останні події 9 травня у Дніпрі за участю ще одного “регіонального фігуранта” Вілкула – з тієї ж опери.

Що стосується українських реалій, наведу тільки один приклад. Одного разу до нас з Адміністрації Президента повернулося кілька сот документів, адресованих главі держави, з грифом “Цілком Таємно” і обмежувальними написами “Особисто” і “Підлягає Поверненню“. На всіх документах стояв підпис тодішнього глави президентської адміністрації Віктора Медведчука. І жодного підпису українського президента. Кучма не бачив секретних документів від розвідки, що призначалися йому особисто. Все проходило тільки через Медведчука: він ставив автограф і повертав аналітику назад! Одного разу ми відправили президенту матеріал по делікатному питанню,яке стосувалося поведінки одного високопоставленого російського клерка на переговорах в зарубіжній країні. Через нетривалий час мені передзвонили і попередили про небажаність реалізовувати подібні дані.

Кількість агентів Кремля в Україні не зменшилася з тих пір а значно збільшилася. До речі, при Януковичі Медведчук не грав такої ролі, як зараз … Не виключено що вся справа у зв’язках  корпорації СДПУ (о), де він грав не останню роль, втім як і наш Президент … І це не вимушений захід, а чергова спроба всидіти на двох стільцях. Росія розуміє силу і тільки силу, тому треба було послати подалі вимога Кремля, щоб до складу учасників переговорів у Мінську від України був включений Медведчук. При Медведчуку, часів Кучми, як пізніше при Януковичі, всі важливі призначення в Києві, а тим більше на посаду начальника розвідки, негласно узгоджувалися зі Старої площею в Москві. Ще за часів Кучми Москва ставила на Медведчука в якості президента, але зрозуміла: українці за нього ніколи не проголосують.

Україна не відбудеться як держава, поки не проллється кров, поки кожен на собі не відчує ціну свободи, поки кожен не зрозуміє, що незалежність не падає в руки просто так, завдяки трьом підписами під Біловезькими угодами. Що стосується ” все могло скластися по-іншому”. Не могло. За всю історію незалежної України у нас ніколи не було стратегічно грамотної зовнішньої політики щодо Росії. На жаль, немає і зараз, точніше, вона у “консервації” Липецької фабрики… Головна  наша помилка в тому, що, отримавши незалежність в 1991 році, ми вирішили: все, Україна відбулася як держава, інше само як-небудь налагодиться. За 25 років незалежності не побудували жодного повноцінного демократичного  інституту, до сих пір використовуємо радянську модель управління державою аж до старого адміністративно-територіального поділу.

Треба розуміти, що до українців особливе ставлення. Нинішня ненависть до нас – це всього лише гіпертрофоване ставлення господаря до бидла що збунтувалося. Тому час закінчувати з ілюзіями: не в Путіні і його пропаганді справа, він просто втілив мрії іта сподівання росіян, вони давно чекали такого керівника. Російська середовище створює Путіна, і путфних, а не навпаки. “Русскій мір” завжди буде тяжіти над Україною, погрожувати їй. І прізвище президента РФ значення не має значення: не буде Путіна, прийде Іванов, Сидоров, Ходорковський, Навальний, і знову почнеться та сама політика проти України.

Це припиниться тільки з розвалом Росії, але навряд чи Захід це допустить, занадто боїться Китаю. Росія про це прекрасно знає, а тому і поводить себе відповідно. Так що наші міжнародні партнери будуть намагатися тримати Росію на короткому повідку і сухому пайку – низькі ціни на нафту, санкції – але остаточно їй розвалитися не дадуть. У всякому разі, в найближчому майбутньому, якщо, звичайно, вона не розвалитися сама під вагою внутрішніх проблем.

Петро Копка

15.06.2017

http://m.gordonua.com/publications/eks-razvedchik-kopka-proanaliziruyte-poslednie-voyazhi-yanukovicha-zagranicu-emiraty-azerbaydzhan-indiya-gonkong-on-tam-rastykival-kesh-190327.html

14524394_w640_h640_cimg5528

 

Поділитися