Провінціоналізм, чи „провансальство”

Провінціоналізм, чи „провансальство”

 

            Не попади мені нещодавно до рук брошура Степана Мудрик-Мечника  „Боротьба за правду і правопорядок в ОУН-Б” від 2001 року, я навряд чи зреагував би на замітку Д.Зеленого „УНА-УНСО – НБП у матчі, який добігає кінця”, розміщену на сайті МНК (Молодіжний націоналістичний конгрес).

Точніше, я тому й реагую на коротенький опус, розміщений (дивись нижче) на порталі організації,  яку породила ОУН-Б.

Всеїдність ОУН (всіх чотирьох уламків) та її похідних на кшталт КУНу, МНК та інших, їх „ліва”-„права” дезорієнтація відома всім та навіть стала „притчею во язицех”. (Достатньо подивитись на підтримку „націоналістами” з КУНів-ОУНів космополітичних „помаранчевих” „краснюків”).  І то не є програмовою засадою. То йде від інтегрально інтегрованого „провансальства”… Бо сказано ж – освіченою людиною можна стати лише закінчивши три університети: перший має закінчити ваш дід, другий – ваш батько, а вже третій – ви. Можливо,  тоді б оунівська „Санітарна Служба” (СБ) не пропускала би на Велику Україну  голохвастових із вашінгтонів. Цитую.

„Сьогодні не тільки члени Проводу в діяспорі, але всі члени, прихильники ОУН-б повинні подумати, чи тепер потрібна в діяспорі така політична формація як ОУН-б? Що ця формація мала б робити?……….Діяспора, на мою думку, не має молодих, політично вироблених людей, які б в Україні могли себе проявити в політичній діяльності загально державницького рівня. Був один Роман Зварич…” (Це про теперішнього міністра- прохффесора написано паном Мудриком-Мечником у 2001 році.)

Можливо, б тоді дорослі і молоді чоловіки з КУНів, ОУНів не гралися б у дитячі забавки „підпілля”, „конспірацій” та „боротьби” з тими, хто скептично ставиться до практики їх сьогоднішньої боротьби. Цитую.

„Часто чути, що КУН діє легально, а ОУН підпільно. Тут немає логіки (Мудрик-Мечник, 2001 рік). Наприклад, чому діяти підпільно, коли для відродження нації, утвердження незалежності можна діяти зовсім відкрито. По-друге, чи може бути Голова КУН, тобто легальної політичної партії, явним Головою підпільної ОУН?… Це повна контрадикція! Це, скорше, подібне до якоїсь гри, яку трудно собі пояснити.” Як і публікації пролівацьких забавок у якості настанов для молоді.

Тепер, власне, про них. Про забавки. Цитую.

 

„УНА-УНСО – НБП у матчі, який добігає кінця

Оригінальність їхніх перфомансів припадає на різні періоди: УНА була в силі на початку дев’яностих, НБП – років за десять потому. І перша і друга претендують на освоєння євразійської спадщини, як, властиво і паразитуючі на цій „йдеї” уламки Корчинського з його „Братством” і Дугіна з чисельними „євразійськими проектами”.

Після сепарації з боку Корчинського, Шкіля, Коваленка, Тими, Зайченка та інших, вже колишніх рупорів радикального нацдискурсу організація розкололося на кілька, у чомусь подібних „клонів”, аналогічно до трьох РНЄ у Росії і перетворилася, як це не сумно, на низку невеликих за чисельністю і можливостями нікому не цікавих сект.

Перед повели провладні провокатори із „пропелерської” УНА Коваленка. Інтегрувавши до лав залишки Київського СНПУ і частину тамтешніх скінів із „Руської дружини” коваленківці спромоглися на кілька „акцій”, серед котрих „підтримка” Ющенка, вперше за історію УНА звернення до расової тематики, постановка „антихозарського питання” і провальний нокаут після відмови Коваленка визнати своїми організувавших вибухи на Троєщинському ринку. Дрібнобуржуазна природа „радикального барижництва” взяла гору, щоправда у значно скромніших ніж у Корчинського проституйованих мастштабах.

Шкіль пішов до Юлі, потім Зайченко з командою покинув сідаючий на мілину есмінець; Тима емігрував до Коваленка, а відтак і геть. Де амбіції взяли гору у давній боротьбі із залишками здорового глузду, колаборантськими перспективами і таким донцовським „вождизмом” цікавить лише сектантів із колись найвідомішої ревконтори Східної Європи, кожен із них вважає себе себе „єдиноправильним” і в цьому їм не варто заважати. Зараз це блякла тінь штурмувавших Кавказ і Придністров’є, марширувавших на мінських днях волі і податливій криці юних сердець. Ростуть подібні як однояйцеві унсовські сайти і зменшується кількість живих партійців. Організація зникає фізично, задовільняючись присутністю у вітчизняному інтернет-просторі. Вже зараз без суттєвих перебільшень можна стверджувати віртуальний статус бренду на ім’я „УНА-УНСО”.

 


УНА-УНСО

Група Шкіля

www.una-unso.org – найвідоміший з існуючих в Інтернеті. Рупор „шкілівського” відтинку.

www.unso.tk – Чернівецький осередок

www.una-donetsk.netfirms.com – Донецький осередок

www.pm-odesa.narod.ru – Одеський осередок

 


Група
Коваленка

www.una-unso.org.ua – зараз, здається, не працює.

 


Група
Тими

www.unaunso.org – перший офіційний

www.una-unso.info – Інфо-портал тогож уламку

www.vinnica.una-unso.info – Вінницький осередок

 


Група
Зайченка (?)

www.una-unso.kiev.ua – Київський осередок

www.zip.to/kyiv-unso – здається, той самий київський

 


НБП

НБП Лимонова в Україні

В Україні їх не більше аніж опонентів із УНА. Російський варіант національного більшовизму не тотожний автентичнішому західноєвропейському, оскільки смердить неприхованим пострадянським шовінізмом. Лимонівці ставлять під сумнів прогресуючу соціальну ентропію і йдуть неприйнятними для „національних околиць” шляхами. Не в останню чергу тому, що після відходу Дугіна і так еклектична НБП грязне у болоті непослідовності і опортунізму. Одні філіали розробляють концепції „нової сталінської платформи” (Краснодар), інші влаштовують спільні з нацистами акції. У Прибалтиці вони продають замотаний у ксенофобну обгортку „антифашизм”, у Галичині мріють про „галицький націонал-більшовизм”, без Шумського, Скрипника і Хвильового, у Молдавії культивують Котовського і марять анексією Молдавської ССР.

В Україні лимоновці з’явилися давно і до останнього часу „тусили” з різноманітними комсомольцями-вітренківцями і тому подібними «прогресивними» у своїх фобіях «борцями з антинародним режимом». Користуючи з головних ентриських засад лимонівці проникають до, здебільшого і так нечисельних комсомольських організацій і нарощують кількість словосполучень кшталту «Ленин, Махно, Лимонов» на зашарпаних київських проспектах.

У Києві лимонівців не люблять, вони живуть окремим від як лібертаріїв так і націоналістичного середовища життям. Засноване ними «общєствєнноє двіженіє Дікоє полє» не відрізняється оригінальністю і піарить набридлі антиамериканські, російськомовні і інші стандартні для креолізованої свідомості стереотипи. Співпрацюють з братчиками Корчинського, вітренцівцями, «рускімі двіженіямі» і постійно вислизаючим (а після поразки Симоненка – просто відсутнім) електоральним полем, таким «широкім і рускім» і таким недосяжним у суспільсті, що повільно, але емансипується.

Київ –www.nbp-kyiv.narod.ru

Харків –www.nbp-patriot.web1000.com

Україна –www.nazbol.web1000.com

Колись були Львів (зараз лише форум – www.guestbook.ru/book.php?user=nbplvov&action=show ) і Запоріжжя. Крім них офіційні відділення присутні у Дніпродзержинську, Макіївці, Миколаєві.

У Харкові видається український аналог теж розповсюджуваної „Лимонки” – „Атакующий курс” – www.attack.sbn.bz . Харківські нацболи працюють з відділеннями „Народной Наиональной партии” Іванова-Сухаревського в місті і рулять у газеті „Славянское единство” –www.slavedin.thefreebizhost.com

Лимонов казав, що „НБП в Украінє нету”. Це питання внутрішнього менеджменту, нас воно не стосується. Українські міста діляться на юридично українські і майбутні, теж українські. Їхня російськомовність не стоятиме на заваді, а майбутній статус диктуватиметься з перспектив описаних ще Грушевським історичних проекцій. Українська держава 20 століття складалася із нещасних кількасот тисяч квадратних кілометрів, двісті тисяч яких повернуться у 21 столітті разом із Христом та історичною справедливістю.

 


НБП
Лимонова на окупованих територіях

Східна Слобожанщина:

Білгород –www.bel.nazbol.org

Вороніж –www.nbp.boom.ru

Сірий Клин:

www.nbpnew.h14.ru

Зелений Клин:

www.dvnazbol.front.ru

І це за умови, що ми визнаємо спірний статус Ростова, Брянська і Ставрополя.

ПС. В цьому футболі програють обидва, оскільки мінімальний і одночасно нічийний результат є підставою для поступового спадання пасіонарних обертів, а відтак і наступного мас-медійного забуття. Залишаються стереотипи, котрі хворіють у дрібнобуржуазній свідомості незаангажованого громадянина і з котрими не переможеш на випадок воєннного стану. Обидві організації були пробою різних енергетик, на зміну ним прийде третя, не об’єднавча, проте лівіша і масовіша. Як вона назветься не має значення, час іде і час настає. Україна потерпає за відсутності соціально орієнтовних націоналістичних змагів, роля котрих проступає на сторінках визвольних змагань, а історична місія лежить у площині повернення додому.

Д. Зелений,  „Бриколяж”

 

 

Автор уже не володіє темою (чи робить вигляд що не володіє?) та має хвацьке перо. Із цим пером я боровся ще в якості редактора „Замкової гори”. Відкол Корчинського був детермінований цією боротьбою і, як бачимо, був зовсім не випадковим.

Але метастази лишилися. Усікновення Шкіля в „Батьківщину” з УНА-УНСО суть процесу подолання цих метастаз. (Ви бачили, як по-приятельському він гуторить із Бродським? Яке УНСО!?)

Продовження процесу – біганина Зайченка з соратниками від Шкіля до Едіка, від Едіка до  Луценка та Юлі. За сим – одночасні (!) спроби переміститися від останніх до Андрійовича та ректора МАУП… Колобки…

Едік, власне, взагалі поза будь-яким процесом… Це чисте „радикальне барижництво” з дозволу і за гроші „хозар” та „обрізаних”…

Йдеться за те: чи „Україна потерпає за відсутності соціально орієнтовних націоналістичних змагів”,  чи вона потерпає за відсутності  націонал-соціальних змагів.

Тому має велике значення, як це буде названо.

Але ще більше значення матиме, як це буде зроблено.

Організація, безумовно, буде масовіша.

Організація, безумовно, буде лівіша. (Бо в Україні, власне українським, є лише плебс).

В Організації, безумовно, ніколи більше не буде „лівих”. Навіть „дрібно-буржуазних”.

Ніяких „махновців”. Ніяких „козаків”. Ніяких „авангардистів” та перфомансів. 

Ніякого радикального барижництва.

 

17.04.2005                                                                                      ОК


http://unaunso.org


http://una-unso.info


http://vinnica.una-unso.info


http://kharkov.una-unso.info


 

Поділитися