• Home »
  • Архів »
  • Патріарх також вимагає, щоб Ющенко жив за Конституцією

Патріарх також вимагає, щоб Ющенко жив за Конституцією


Патріарх також вимагає, щоб
Ющенко жив за Конституцією


 


 


Патріарх Київський і
Всієї України-Руси Філарет вимагає від Ющенка покласти край розпалюванню
міжрелігійної ворожнечі, яким замається Млсковський Патріархат та кілька
проросійських партій та рухів. Предстоятель УПЦ КП виступив із відкритим
зверненням до глави держави:


“Написати цей лист до Вас
мене спонукало опубліковане в Інтернеті Звернення до Президента України
єпископату УПЦ Московського Патріархату, а також деяких архиєреїв інших помісних
Церков, які брали участь у святкуванні 40-ліття єпископської хіротонії
митрополита Володимира (Сабодана). До речі, митрополит Володимир був поставлений
на єпископа з моєю участю як Екзарха України і постійного члена Священного
Синоду.


Святкування ювілею
Київського митрополита було організовано Московською патріархією, бо тільки вона
має право запрошувати предстоятелів помісних Православних Церков. Метою цього
заходу є чергова спроба знищити помісну Українську Православну Церкву, якою є
УПЦ Київського Патріархату, й утвердити на території України Московський
Патріархат, як єдину помісну Церкву для Росії та України.


Ми звинувачуємо УПЦ
Московського Патріархату в розпалюванні релігійної ворожнечі, прикладами цього є
Острог Рівненської області, Одеса, Харків, Чернігів та інші міста, автономна
республіка Крим. В дестабілізації міжконфесійних відносин активну участь беруть
Прогресивна Соціалістична партія України (керівник Наталія Вітренко), “Союз
православних громадян” (керівник Валерій Кауров), “Прорив” та
інші.


Українське законодавство
забороняє розпалювання релігійної ворожнечі, але винні залишаються безкарними, і
тому їхня незаконна діяльність набирає все більшого
розмаху.


Антиукраїнські сили
використовували УПЦ Московського Патріархату під час президентських виборів.
Брудна агітація архиєреїв і духовенства цієї Церкви була порушенням як церковних
канонів, так і українського законодавства. Але винні не були притягнені до
відповідальності, і це надихнуло їх на порушення канонів та законів і на
парламентських виборах.


Розпалювання релігійної
ворожнечі спрямоване на розхитування державного корабля. В наш час, коли
українське суспільство переживає парламентську нестабільність, боротьба за
церковне майно з боку УПЦ Московського Патріархату має за мету підрив основ
Київського Патріархату. Згідно з Указом Президента церковне майно повинно бути
повернено всім конфесіям, а у Зверненні УПЦ МП говориться, що тільки Московський
Патріархат має право на реституцію церковного майна. А Київський Патріархат
такого права нібито не має.



Згідно з останнім
соціологічним дослідженням, проведеним авторитетним фондом “Демократичні
ініціативи” з 1 по 11 червня 2006 року в усіх регіонах України, до УПЦ
Київського Патріархату належить 27,8% дорослого населення, а до УПЦ Московського
Патріархату – 18,3% дорослого населення. В той же час держава передала у
власність або в користування УПЦ Київського Патріархату 1466 культових споруд, у
т. ч. 198 пам’яток архітектури, а УПЦ Московського Патріархату – 5976 культових
споруд, у т. ч. 1750 пам’яток архітектури. Виникає питання: де рівне ставлення
до всіх конфесій?! Де справедливість і права віруючих громадян Київського
Патріархату?!


           
У
Зверненні йдеться про роз’єднане українське православ’я. Не менш болісним є це
питання і для Київського Патріархату. Ми завжди виступали і виступаємо за єдину
помісну Українську Православну Церкву. Не один раз зверталися з пропозицією
шляхом діалогу вирішити це болюче для України питання. Наша пропозиція
відкидалася з ходу.
           
Та й
у Зверненні нічого не говориться про діалог. Московську патріархію цікавить не
утворення в Україні незалежної (автокефальної) Церкви, а повернення усієї
української православної повноти під юрисдикцію Московського
Патріарха.


Тому Московська
патріархія з допомогою спецслужб у 1992 році на неканонічному зібранні у Харкові
спочатку розколола Українську Православну Церкву, а тепер звинувачує в розколі
УПЦ Київського Патріархату і намагається підпорядкувати собі все українське
православ’я шляхом маніпуляції канонами і навіть православним віровченням. Усім
відомий Символ віри говорить про “єдину, святу, соборну і апостольську Церкву”.
Але у Зверненні слово “соборна” замінено на “канонічна”. І під такою єрессю
підписалися православні єпископи, в тому числі архиєреї інших Помісних
Православних Церков! Нам здається, що останні не знали достеменно, яке Звернення
вони підписують. Окрім того, іноземні архиєреї не мають права втручатися в
майнові питання держави, до якої вони не належать.


Мене не дивує, що так
звані українські архиєреї відстоюють інтереси Московської патріархії в
Українській державі. Мене дивує, як деякі предстоятелі і представники помісних
Церков могли підписати Звернення з вимогою про ліквідацію помісної Української
Православної Церкви. Не думаю, що вони забули, в якій боротьбі їхні Церкви
здобували свою автокефалію. Невже тільки їхні народи мають канонічне право на
автокефалію, а український народ такого права не має? Про яку ж християнську
любов вони проповідують з церковних амвонів?


Звернення УПЦ МП
приховано закликає українську владу ліквідувати помісну Українську Православну
Церкву (УПЦ Київського Патріархату) і тим самим припинити існування розколу в
Україні. Нещодавно голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московської
патріархії, митрополит Смоленський Кирил (Гундяєв), висловився за вирішення
питання церковного розколу в Україні “політичною волею української влади”. Слова
московського ієрарха ніби були почуті в Україні. Нещодавно з екранів телевізорів
українці побачили і почули, як один із лідерів певної політичної партії
хвалився, що він спроможний ліквідувати як церковний розкол, так і політичний
розкол в Україні.


Коли йдеться про УПЦ
Київського Патріархату, про бажання припинити її існування, УПЦ Московського
Патріархату готова користуватися “політичною волею української влади”, в той же
час Звернення звинувачує ту саму українську владу у “грубому втручанні в
церковне життя”. Виходить, що українська влада не має права сприяти утворенню в
Українській державі помісної Української Православної Церкви, а ліквідувати таку
Церкву вона має право, і це з їхньої точки зору не є “грубим втручанням в
церковне життя”.


Єпископат, духовенство і
віруючі УПЦ Київського Патріархату не можуть бути байдужими до розвитку подій
останнім часом, коли порушуються їхні конституційні права. Адже в ст. 35
Конституції України сказано: “Кожен має право на свободу світогляду і
віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію…
безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні
обряди, вести релігійну діяльність”. Ст.11: “Держава сприяє консолідації та
розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а
також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності…”
(підкреслено авт.). Ст.8: “Норми Конституції є нормами прямої
дії”.


На підставі Конституції
України ми просимо Вас, вельмишановний Вікторе Андрійовичу, як гаранта
Конституції, не допустити порушення конституційних прав віруючих УПЦ Київського
Патріархату”.


 


25.07.2006 |
10:32

Поділитися