• Home »
  • Архів »
  • Кому на х…р потрібна Україна януковичів –табачників?

Кому на х…р потрібна Україна януковичів –табачників?


Кому на х…р потрібна Україна
януковичів –табачників?


Москалям?


А на
…?


 


           
Кожного разу
у вирі подібного дискурсу пригадую слова теперішнього  хазяїна білокам‘яної: „А атнасітєльна братскай Бєларусіі вот, что
я  вам скажу: как на мой вкус,
гасударства у нас далжно бить єдіним.”


           
Бацько,
він, може, й любить кацапів (може, так бути, що й любить…), але навіть за
такої любові битися своїм хохляцьким лобом об їхній кремль не бажає. Не ті часи.
 Оце дивлюся я на святкування 16-их
роковин Незалежності України. Воно то так: і Президент не такий, як мені
хотілося би, і почет навколо нього не той, і виглядає воно …


Але ж це вперше за 16 років  відчувається, що в нас український Президент. Українець. Що він не буде, подібно до
Кучми, питати в нас, що йому робити із цією нашою „нєзальожністю”. Що перед нами
наша святкова вистава – українська.
Що смердючих кацапів у клобуках  у Святій Софії вже нарешті нема!  Що це не кучмівський водевіль, чи,
скажімо, кравчуківський совок.


Скажуть: і ми ж про це.


Але тут уже: маємо те, що маємо.


Він вважає, що це ознака сили…
Я вважаю, що слабкості, провінційності, чи то хуторянства. Але наш розмова знаходиться в українській
площині.
Альтернатива відома. Не 
раз вже повторена в
XVII, XVIII, XX століттях : Рада – Переяслав –
Братання – Руїна – Соловки (Колима) – Голодомор…


Скажуть: вибрати ж нема із кого.
Ну то вже що мали, то й нашкребли. Кого не пустили. Втім, як казали класики:
„Воно то, канєшно, всі вони сукіни сини, але ж то наші сукіни сини”. Чужі
„сукіни сини”  гарантовано будуть
гірші.


Перевірено.


 


24.08.2007                                                                                
ОК

Поділитися