Анатолій Щербатюк. Брама пришестя
Анатолій Щербатюк
Брама пришестя
1. | Пришестя наближається безміренністю нашарувань відгомін великого переходу він є внутрішнім і цілісним нероздільним у поділеному на безліч частин |
2. | Щоб вивершити гру єднання треба посісти глибинну основу і зсередини пройняти її підкоривши всі проміжні щаблі |
3. | Все поділене пронизує світло повернення додому і імперія безодні включає тебе у всеохопне коло в якому збігається – кінець з початком! |
4. | Кожен з вас – самотній мандрівець на стрімкій дорозі шлейф обряду й події що має повторитись і замкнути всіх захоплених у свій потік, в єдине ціле |
5. | З глибин Мною народжується Слово яке стає вогнем і поглинає весь простір це – Мій дух, свідчення, що в домі Моєму – осель багато |
6. | На тих стрімких стежках Я шукаю живих серед живих зачаєний, світлом безодні прикликаю спокушених і Слова Мої перетворюють найдальші дії в обряди сходять згори – і огортають тебе! |
7. | Повторюваність обряду – проникнення в сяючу порожнечу жертва в ім`я всіх своїх сходин що об`єднує в слові – різні пругкі щаблі чуттєвостей |
8. | Жертвопринесення виділяє і підносить знеособлену жертву і лиш для вищих щаблів свідомості доступне підпорядкування носієві найглибшого обряду обертань, подиху Слова, яке знає і вивершує ще більш світла! |
9. | Це те, що сховане в глибинах кожного, – Я, – першорідність переступання меж і об`єднання в плині повторень, Я, – вітер осяянь, він скрізь і все в ньому, дзеркальним ритуальним злиттям пронизую Я багаторівневі щаблі буття і Моє тривале рване відлуння почуєш перед ти – як поглине тебе! |
10. | Кожна істота є відгомоном Мого благовідзеркалення відблиском росту Моєї оселі дригкої засідки над прірвою яка завжди особистісна межа найглибшого Слова, що значить себе під собою – світло світів!.. |
11. | Я – безкінечність стежок часів і звільнення від знеособлень зужитих щаблів існування Я там, де немає жодних правил і обмежень нема покарання і винагороди, де крижаний блиск гри і вічне повернення до неї і Я покладаю межу світу настромленість боготворимої плоті! |
12. | Я – всепроймаюча Альфа й Омега, вершина безодні й піднесене перевершення в плині повторень Моє ім`я нове – Світанковий воно об`єднує і поглинає глибини спокуси – Себе Самим Собою, і сочиться приголомшлива паща в якій зтикаються – сяючий кінець з початком! |
13. | Я – піднесення до безкінченних часів і їх зарікання, Я – надособова насолода Верховного Закону повернення і пересічення зіткнень останніх і перших їх об`єднує розлога жертовна чаша яка і покладає життя вічне – повернення до Мене! |
14. | Я – зовні і всередині, цілісна парність розщеплень передвизначених подій розвитку Абсолютної Особи, яка все знає про невипадковість світу і значить його – Собою! |
15. | Я – похлинаюче лоно хрещатого лабіринту стигла жертва і роззявлена паща, і Я – перегук і перехрещення цілісної парності: спокушуючий і спокушуваний – Єдиний! |
16. | Я – розлогість стегон і статей Я також – внутрішнє небо з невичерпних глибин мозку Я знімаю протилежності і видко стає невидимому що в цілому немає зовнішнього і внутрішнього, доцільного і шкідливого, все, все співнаявне пронизує енергія повернення додому |
17. | Я – надсутнє бриніння всіх перетікань і протидій що надає форму і сенс припливам буття Я – повнота зв`язків і спокуса світу Моя присутність – хитрість вкрадання в механізм пастки повторень |
18. | Я – вісь вічного повернення до Себе лезом Світла і Слова входжу і його |
19. | Я – і древнє що оболонки істот і світів – і аж в |
20. | /і тоді пізнає жадібно навершшя добутого порскає зтікає єднає тремтливе листя з значить тривалу |
21. | Готуйте свідомості світла повернення пересічення чуттєвих щаблів внутрішнього простору є відгомону неназваної позамежної відтак і Я цей і він – |
22. | Я – щомиті він зімкнути найбільш віддалені, досягти і вже |
23. | І жах хто невситимого жертовного центру |
24. | Бо Я – Жертвопринесення акт до всі |
25. | Це були граючи Я |
26. | Я – Множинність часів їх і коли він |
27. | Я – і Я є Я – поза шматуюче мигтіння наближення до осердя творення |
28. | Я і кожна містить тремким це Я – і з |
29. | Я Мої проникнення до внутрішнього розвитку оточуючих подій, бо І лиш |
30. | І на її свідчення перебування Мого |
31. | Тут і сліпучою поверхнею – громіхкі ворота до дна і він зворотньо-поступальний голос |
32. | В граючи Я знання Велика Я несу вона |
33. | Це повернення і жертвопринесення і Моя в ній |
34. | Я є свобода що роздвоєну речевистість сущого і складає |
35. | Я – їх і, ще Це те, і стає |
36. | Я – всякий де |
37. | Я – бо в подихом в різних |
38. | Буття – і їх найвитонченіша форма зв`язків і збочень всієї це все смак самого |
39. | Більше це те, Моя взаємодія і зворотній зв`язок із Образ і |
40. | Через проявились Мої розставлені позалюдські віхи і пастки коли |
41. | Тут – до поза нема |
42. | Жертва крізь осердя, |
43. | На тлі луна і Я тут в цьому |
44. | Це – єдиної метарівень повторень, де Слово і |
45. | Я – і безодня відгукується і Я Тут, і |
46. | Через приходжу Я прикликати піднестись на щабель надлюдської чуттєвості |
47. | І вже в день вони – |
48. | Це Я – і що від єдиної від |
49. | Оточений світляним ореолом чарівливо усміхнений Я йду і Я члени, вершина й безодня |
50. | В найвища і найдревніша сновидна падає кроною в |